Звернення митрополита Августина з нагоди Дня пам’яті та примирення і 70-ї річниці Перемоги над нацизмом

ЗВЕРНЕННЯ

голови Синодального відділу із взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України

митрополита Білоцерківського і Богуславського Августина

з нагоди Дня пам’яті та примирення і 70-ї річниці Перемоги над нацизмом

у Другій світовій війні

Дорогі ветерани!

Шановні діти та внуки героїв Великої Вітчизняної війни!

Дорогі брати і сестри!

 Цього року виповнюється 70 років від часу закінчення найкровопролитнішої війни в історії людства – Другої світової. У цьому збройному конфлікті прямо чи опосередковано брала участь 61 держава, на території яких проживало 80% населення Землі. Воєнні дії велися на території 40 країн. Кількість жертв – 65-67 млн. життів.

Україна опинилася в епіцентрі війни вже у вересні 1939 р. Щонайменше 5,3 млн. чоловік або один із шести мешканців України загинув. 2,4 млн. українців було вивезено для примусової праці до Німеччини. Ущент чи частково було зруйновано понад 700 великих і малих міст та 28 тис. сіл, унаслідок чого без даху над головою залишилося близько 10 млн. чоловік.

Нині ми вшановуємо загальнонародний подвиг у роки війни, яка для нас стала справді Вітчизняною, а Перемога над нацизмом назавжди залишиться Великою. Завдяки героїзму солдат і матросів, командирів і рядових учасників бойових дій, працівників тилу – всіх тих, хто, не жаліючи власного життя, кував Перемогу, – наші народи мали щастя жити у мирі і спокої протягом 70 років.

Проте, сьогодні для нас це не лише радісна дата в історії, але й серйозний привід для аналізу минулого і міркування про сьогодення та майбутнє. Уроки тієї війни, як виявилося, для нинішніх поколінь далеко ще не усвідомлені. Адже через стільки десятиліть на нашій землі знову звучать страшні звинувачення у фашизмі, лунають вибухи, зруйновані міста і села, а число вимушених переселенців сягає мільйона. Та найстрашніше те, що проливається рідна кров, кров наших братів і сестер!

Тому сьогодні, коли свято затьмарене цим безумним кровопролиттям, яке триває на Сході нашої країни, суспільство має знайти відповідь на запитання: чому це стало можливим в Україні, яка найбільше постраждала під час Другої світової війни, як трапилося, що ми дозволили статися такому беззаконню на наших теренах.

Святе Письмо свідчить, що війна є проявом духовної недуги людства – братовбивчої ненависті (Бут. 4, 3-12). Причина виникнення війни – гріховне зловживання даною Богом свободою, «бо від серця виходять злі помисли, вбивства, перелюбства, любодіяння, кражі, лжесвідчення, хула» (Мф. 15,19).

Натомість мир розглядається як дарунок Божої любові. Мир у Новому Завіті – це благодатний стан людської душі, звільненої від рабства гріху. Цей мир – дарунок Святого Духа (Рим. 15, 13; Гал. 5, 22). Але дарунки Духа Святого діють лише там, де існує зустрічний рух людського серця, покаянно спрямованого до правди Божої.

Мир варто зберігати і зігрівати (2 Тим. 1.6), а тому миротворчість стає завданням Церкви Христової: «Якщо можливо і залежить від вас, перебувайте в мирі з усіма людьми» (Рим. 12, 18). Новозавітний заклик до миротворчості опирається на особистий приклад Спасителя і Його вчення.

Несучи людям благу звістку примирення (Рим. 10,15), християни, однак, мимовільно стають учасниками збройних конфліктів. І хоча Церква визнає війну злом, вона не забороняє своїм чадам брати участь у бойових діях, якщо мова йде про захист ближніх і відновлення справедливості. Тоді війна вважається хоч і небажаним, але вимушеним засобом. Православ’я завжди з глибокою повагою ставилося до воїнів, які ціною власного життя оберігали життя і безпеку ближніх, усвідомлюючи, що їх стосуються слова Христа: «Немає більше тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ін. 15, 13).

Так діяла Православна Церква і під час Великої Вітчизняної війни, докладаючи зусиль для мобілізації духовних сил народу на відсіч окупантам. Десятки священиків були відзначені орденами і медалями. Православною Церквою в УРСР за період війни було зібрано на користь оборони країни майже 45 млн. крб. грошима й продуктами.

І сьогодні, у тяжкий для нашої країни час Українська Православна Церква намагається здійснювати своє миротворче служіння, прагнучи привести до згоди сторони, задіяні у конфлікті. Предстоятель УПЦ Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій неодноразово виступав із закликами до умиротворення і припинення братовбивчого протистояння.

Православна Церква здійснює пастирську опіку військовослужбовців – до зони ведення бойових дій та у підготовчі табори регулярно виїжджають військові капелани, які звершують богослужіння, Таїнства, духовно підтримують солдатів. Церква також докладає зусиль і для надання допомоги постраждалим унаслідок збройного протистояння, вимушеним переселенцям та мирним мешканцям, які не змогли покинути зону ведення бойових дій.

Православна Церква завжди протидіяла війні, будь-яким проявам ненависті й насильства і сьогодні закликає своїх вірних молитися за припинення військового конфлікту. В усіх храмах підносяться молитви за мир. Віримо, що молитви нашого народу будуть почуті, щоб здійснились слова пророка Ісаї: «Перекують свої мечі на рала, а списи свої на серпи. Народ на народ не буде меча підіймати, і не вчитимуться більше воювати» (Іс. 2, 4).

Дорогі ветерани! Прийміть щиросердечну подяку й низький уклін за вашу жертву, за усі ті мирні й благі літа, в які, завдяки вашому подвигу, ми маємо можливість жити, виховувати дітей і онуків, служити Богу. Водночас закликаю вас піднести свій голос на захист миру в Україні, скористатися своїм авторитетом для розв’язання питання мирного врегулювання протистояння.

Кровопролиття, що триває на Сході нашої країни, показує справжню вартість вашого, шановні ветерани, священного дарунку – благословенного миру – і вчить нас цінувати те, що вважалось таким звичним – мирне небо над головою.

 

8 травня 2015 року

 

Смиренний + АВГУСТИН,

з ласки Божої

митрополит Білоцерківський і Богуславський,

голова Синодального відділу Української Православної Церкви
із взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України

Поделиться в соц. сетях

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex
НОВИНИPermalink

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Before you submit form:
Human test by Not Captcha