Законопроект «Про військове капеланство» обмежує можливості різних конфесій України

«Законопроект штучно звужує можливості різних конфесій України щодо забезпечення душпастирської опіки своїх вірних – військовослужбовців Збройних Сил України».

Переконаний Голова Державного комітету у справах національностей та релігій в 2009–2010 роках Юрій Євгенович Решетніков.  Релігійний експерт для Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ прокоментував законопроект № 10244-1 «Про військове капеланство», прийнятий ВРУ 6 червня 2019 року в першому читання.

«Так, наприклад, УПЦ видаляється з процесу військового капеланства шляхом штучної прив’язки до «держави-агресора»  (у законі підкреслюється, що військовим капеланом не може бути священик, яким нібито керують з Росії – ред.), — зазначив Юрій Євгенович, — а з іншого боку, протестанти цілком можуть бути виведені з даного процесу після анонімного опитування щодо релігійної належності військовослужбовців».

На переконання експерта, проект містить положення, які є очевидним втручанням з боку держави (у даному випадку – Верховної Ради України) у внутрішню діяльність релігійних організацій, що є неприпустимим і таким, що суперечить Конституції України та визнаним Україною міжнародним правовим актам.

«Так, проектом «рекомендується» релігійним організаціям утворити відсутні нині «капеланські об’єднання», причому не із статусом релігійних організацій, а з незрозумілим правовим статусом, — пояснює він. — Причому, попри те, що формально йдеться про «рекомендацію», увесь процес військового капеланства у проекті прив’язується саме до таких «капеланських об’єднань»».

Неприпустимим, на його думку, втручанням у діяльність релігійних організацій є і «рекомендація» для них провести з’їзд капеланів з метою формування міжконфесійного дорадчого органу з питань військового капеланства.

«…При Міноборони вже десять років існує Рада у справах душпастирської опіки, як саме такий міжконфесійний консультативно-дорадчий орган, і яка, між іншим, доклала дуже багато зусиль для становлення та нормативного забезпечення системи військового капеланства в Україні. Виглядає так, що автори законопроекту просто не знають про позитивний досвід роботи вказаної Ради», — підкреслює релігієзнавець.

Крім того, підкреслює релігієзнавець, виглядає дискримінаційним, таким, що веде до розпалення міжконфесійної ворожнечі, зокрема у воїнських колективах, і таким, що штучно порушує право на свободу совісті тисяч військовослужбовців – вірних УПЦ, при тому що чинне законодавство не містить жодних виключень для вірних УПЦ щодо виконання ними військового обов’язку, заборона капеланського служіння для представників Української Православної Церкви.

За словами Юрія Решетнікова, вказаний законопроект очевидно потребує суттєвого доопрацювання у процесі підготовки до розгляду у другому читанні з метою дійсного забезпечення права на свободу совісті усіх громадян України, зокрема військовослужбовців Збройних Сил, а відтак є вкрай доцільним створення при профільному комітеті Верховної Ради України для удосконалення проекту робочої групи за участю представників Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій і членів Ради у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України.

Поделиться в соц. сетях

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex
НОВИНИPermalink

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Before you submit form:
Human test by Not Captcha