РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

ГОЛОВИ СИНОДАЛЬНОГО ВІДДІЛУ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ІЗ ВЗАЄМОДІЇ ЗІ ЗБРОЙНИМИ СИЛАМИ ТА ІНШИМИ ВІЙСЬКОВИМИ ФОРМУВАННЯМИ УКРАЇНИ, МИТРОПОЛИТА БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО І БОГУСЛАВСЬКОГО АВГУСТИНА

православним генералам й адміралам, офіцерам, сержантам і старшинам, солдатам і матросам, усім працівникам Збройних Сил, правоохоронних органів та інших військових формувань України.

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

«Сьогодні є день спасіння, що навчає нас мудрості в слові<…>Ця ніч дає мир і тишу всесвіту. Ця ніч належить Лагідному, тому хай кожен відкине злість і суворість; належить Смиренному, хай кожен приборкає свою гордість і …зарозумілість. Нині засяяв день милості, нехай же ніхто не прагне помсти за причинену йому образу; настав день радості, нехай ніхто не буде причиною суму і скорботи для іншого <…>Це – день, коли відкрились двері неба для наших молитв…»
(Слово на Різдво Христове преп. Єфрема Сиріна)

Знову сподобив нас Господь оспівувати те, що пророки бачили як майбутнє, а численні біблійні праведники бажали бачити свого часу – Народження Христа Бога. Святитель Іоан Златоуст виголошує: «Що я скажу чи про що стану вести бесіду? Чудо вражає мене». І пропонує: «Нехай досліджується те, що є природнім; а те, що вище за природу, хай вшановується мовчанням, не як гідне зневаги, а як невимовне і гідне вшанування мовчанням. Як Адам, без жінки, привів у світ Єву, так і сьогодні Діва без мужа народила Мужа. Адам залишився цілим після взяття із його тіла ребра; неушкодженою залишилась Діва після народження Нею Младенця. Він лежить в яслях, і заставляє тремтіти Всесвіт; повивається пеленами, і знищує сіті гріха». Справді, Христове Різдво вразило всесвіт, але чи зворушує воно сьогодні нас? Нині, як і тоді, під покровом ночі, що огорнула міста і села, лише небагатьом на землі, було частково відкрито справжній сенс події, що сталася у Вифлеємській печері.

А вранці суєта, новини та політична ситуація продовжували хвилювати суспільство – за правління Квірінія, намісника Римського імператора Октавіана Августа, відбувався перший перепис населення, що змушував до тривалих подорожів для реєстрації за місцем народження. Згодом нова подія приголомшує країну: масове вбивство за наказом царя Ірода хлопчиків до двохрічного віку. Ріки сліз, крові та невимовного горя народу стали результатом заздрощів Ірода і страху втратити свою владу. Протиріччя між сумними обставинами нашого життя і миром, який приніс Христос Своїм Пришестям, дивним чином поєднуються або не поєднуються в кожному з нас і сьогодні. З усіх джерел інформації постійно ллється потік, який приголомшує нас, і відійти від якого, здавалося б, неможливо: офіційні  зведення щодо смертності від збудника нової згубної хвороби, що невпинно мутує, повідомлення про його нові штами, а також політичні баталії, побоювання відносно фінансової складової та інше повністю захопили свідомість. Сімейні і побутові нюанси заполонили наші серця, а події у сусідів, колег і суспільстві, що невпинно хвилюють людей, завдяки ще й успішному сприянню смартфонів руйнують залишки душевної тиші.

Намагання втекти від такого розладу своєї душі святитель Іоан Златоуст вкладає у всім нам відомі слова молитви: «Господи Боже, я негідний, щоб Ти увійшов під покрівлю дому душі моєї, бо він увесь спустошений і занепалий, і не маєш у мені достойного місця, де б голову прихилити. Але, …як Ти зволив у печері і в яслах тварин безсловесних лягти, так зволь увійти в ясла безсловесної моєї душі і в скверне (забруднене) моє тіло». Вифлеємська печера до приходу в неї Христа не радувала ні світлом, ні затишком, а ясла для худоби набули краси небесних зірок лише через Божественне Немовля. Чи багато світла, радості та добра в нашому серці без Христа? Ми шукаємо все це навколо себе і не знаходимо, з жахом завмираючи перед похмурими картинами кожного дня і забуваючи, що Царство Боже всередині нас є (Лк. 17, 21).

Однак, треба чітко усвідомлювати, що всі пастки, які ворог розставляє на кожному кроці, можна чітко розпізнати у світлі Христа, що Бог посилає ще більші Свої милості тим, хто свою надію покладає на Нього, і освітлює правду кожному і долю визнає гідною світла. У такому разі урочисте прославлення Святою Церквою найбільшої події Христового Різдва сьогодні, нарешті, може стати точкою відліку для співвимірності Його присутності у нашому житті.

Священномученик Фаддей (Успенський) наголошує, що піснеспіви і молитви нинішнього свята дихають таким духовним торжеством, що небо і земля з’єднується: ми з ангелами співаємо «Слава в вишніх Богу», з пастухами просимо на землю мир, благочестиві зростають у радості від благодатної присутності Господа і «навіть душі людей, які майже завжди забувають Господа, в цей день більше Його згадують, зледенілі душі ніби відтаюють, все омертвіле в них наче відчуває дотик нового життя». Адже, хто має дорогі парфуми, дуже дбайливо їх закриває і зберігає від висихання, так само і посудина нашої душі для Духа Святого заповнюється пахощами сьогодні і тепер. А відчуття благодатної радості у нас залежить від нашої чистоти, як нагадує про це святитель Фаддей: «Як сумно, якщо і багато хто з християн зовсім і не дізнаються, як народ єврейський, «дня своїх відвідин» Христом, нічого не відчують у душі і залишиться душа їхня однаково бездушною, як і в інші звичайні дні». Вітаю всіх вас, шановні військовослужбовці та правоохоронці, зі світлим святом Різдва Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа та зі Святками, коли протягом дванадцяти днів Церква урочисто прославляє Божественне явлення у світ, а також з новим, 2022 роком. Бажаю вам доброго здоров’я, духовної кріпості, бадьорості, рішучості та старанності у звершенні добрих та спасенних трудів, а також терпеливості. Хай усі суспільні та життєві справи не затьмарюють нам можливість ще більше сповнитися любов’ю до Бога, довіритися Йому, віддати себе і своє, сповнене різних хвороб, скорбот і недоліків, життя Його Провидінню. У цій тиші серця, де ми зустрічаємося з Богом, у довірі Йому і полягає те нове щастя, яке прийнято бажати один одному в новому році. І коли благодатна радість свята Різдва Христового відобразить нам, як ранкова зоря, вічну радість і вічне життя, постараймося зберегти її. І тоді мир наповнить нас і все навколо нас. «Царство Твоє, Христе Боже, Царство всіх віків», − співає нині Церква, заспіваєм і ми не тільки устами, а й усім своїм життям: «Стіна, що розділяла нас з Богом, зруйнована, вогняний меч повертається на своє місце і Херувими відходять від дерева життя і я приєднуюсь до блаженств раю, з якого був вигнаний за непослух<…>Виголосимо Йому: «Боже, що народжений від Діви, помилуй нас!» (стихіри на «Господи, воззвах»).

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! – СЛАВІТЕ ЙОГО!

Різдво Христове,
2021/2022 року Божого,
м. Київ

†Августин, 
митрополит Білоцерківський і Богуславський,
голова Синодального відділу УПЦ
із взаємодії зі Збройними Силами
та іншими військовими формуваннями
України

Поделиться в соц. сетях

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex
НОВИНИPermalink

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Before you submit form:
Human test by Not Captcha