РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

ГОЛОВИ СИНОДАЛЬНОГО ВІДДІЛУ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ІЗ ВЗАЄМОДІЇ ЗІ ЗБРОЙНИМИ СИЛАМИ ТА ІНШИМИ ВІЙСЬКОВИМИ ФОРМУВАННЯМИ УКРАЇНИ, МИТРОПОЛИТА БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО І БОГУСЛАВСЬКОГО АВГУСТИНА

православним генералам й адміралам, офіцерам, сержантам і старшинам, солдатам і матросам, усім працівникам Збройних Сил, правоохоронних органів та інших військових формувань України.

Христос рождається!

«Ангели співають, архангели оспівують, херувими
взивають, серафими славословлять ‒ все торжествує,
бачачи Бога на землі і людину на небесах.
Не досліджуй, як це: де хоче Бог,
там перемагається порядок природи».
Святитель Іоанн Златоуст.
«Слово на Різдво Спасителя нашого Іісуса Христа».

Дякувати Богові, ми знову сподобилися святкувати Пришестя у світ Сина Божого. Як колись пророки, передбачаючи Христове Різдво, готували народ до цієї події, так і Свята Церква щороку готує нас до сьогоднішнього торжества тривалим постом і Богослужбовими піснеспівами, закликаючи: «Христос з небес − зустрічайте!». Святитель Інокентій, архієпископ Херсонський, зауважує: коли навіть земні важливі або значущі події готуються особливим розпорядженням, то якою ж має бути підготовка наша до зустрічі Небесного Царя? І висловлює жаль, що передноворічна суєта, марноти, надмірні клопоти про прикраси і святкові застілля поглинають нас цілком, нерозсудливо увічнюючи лише «пам’ять про догождення Іродом плоті», тоді як Народжений Спаситель приготував збагачення нас іншими дарами. «Тільки не принось до ясел Його з собою світу і його похотей, а з’явися з серцем сокрушенним і духом смиренним… Чи можна згадати смирення Божественного Отрочати і не жахнутися від своєї гордості, зверхності і марнославства, щодо яких у нас часто немає жодних меж?» Готовність наша до сприйняття Господа нашого Іісуса Христа і демонструє нашу справжню сутність, духовний стан нашого життя.

“Бачу тесляра та ясла, бачу Немовля і Діву-Матір, позбавлену всього, пригнічену бідністю і нуждою. Слава поблажливості Твоїй, Божественний Людинолюбцю!” – устами Неокесарійського святителя Григорія захоплено сповідує Свята Церква. Освічені, хто тлумачать Закон і цитують Пророків, не впізнають Його; володар Ірод досліджує народження, однак не з метою піднести славу Спасителеві, а вбити Його. Випробуємо ж і ми своє серце, наскільки його закам’янілий ґрунт здатен сьогодні вмістити Божественне Немовля. В наш час неймовірної пересиченості різноманітною інформацією глушиться і радість благовістя про Пришестя у світ Сина Божого, і губиться розповідь про обставини преславного Народження Богонемовляти, які так глибоко і проникливо викладаються у великих отців Церкви. Заглушає голос Церкви і саме теперішнє наше життя: метушливе, бліде, скорботне.

У Святому Письмі чітко визначаються причинно-наслідкові зв’язки всього, що більш детально витлумачено в духовній літературі. Так, у Книзі Притч говориться, що «лагідне серце – життя для тіла, заздрість – гниль для кісток» (Притч. 14, 30). Саме тому Господь наш Іісус Христос зауважує, що «не здорові мають потребу в лікарі, але хворі» (Мф. 9, 12; Мк. 2, 17; Лк. 5, 31). Усвідомлення прямого зв’язку гріха і хвороби, розуміння, що слабкість і неміч є наслідками пристрастей, особливо актуальні сьогодні, коли переважна частина людства потерпає від напруження, обмежень та інших негараздів через поширення заразної і згубної хвороби. В історії багатостраждального Іова примітно підкреслюється, що сатана просить у Бога дозволу доторкнутися до цього чоловіка, щоб нашкодити йому. Преподобний Антоній Великий попереджає, що гріхом ми самі добровільно з’єднуємо себе з духами злоби, з демонами-мучителями. Укорінені в нашій повсякденності осуд, неправда, блуд, лукавство та інші численні пристрасті в нас і є тими причинами, про наслідки яких доводиться кожному зітхати. Тому святі отці і звертають нашу увагу, що за кожним гріхом стоїть біс. Уважне, відповідальне ставлення до свого духовного життя, ретельне випробування себе, укорінення прихованого в серці всього доброго і святого, викорінення в собі гріха, прагнення досягати чистоти і святості – все це і є належною підготовкою до прийняття Того, на Кого херувими і серафими навіть дивитися не відважуються.

Звернімо ж наш дух у Вифлеємську печеру, ухиляймося від світу і змусимо себе уникати диявольських підступів, про які ми вже попереджені, щоб, за словом апостола Петра, «уникнувши скверн світу через пізнання Господа і Спасителя нашого Іісуса Христа», знову не заплутуватися в них і не перемагатися ними, бо «останнє буває для таких гірше за перше» (2 Пет. 2, 20).

Хай же не даремним буде для кожного з нас Втілення Христове. Хай не занурюють нас у зневіру згубні приклади з життя навколишнього нас світу, адже і «донині Царство Небесне силою береться, і ті, хто вживають зусилля досягають його» (Мф. 11, 12). Хай Господь, Який нині народився, прославиться в нашому успішному прагненні покинути морок гріха, тому що крім Христа «немає іншого імені під небом, даного людям, яким належало б нам спастися» (Діян. 4, 12). Торжествуємо і радіємо, що Бог так діє в світі і в нас! Не станемо знеславляти себе потрясіннями світу що лежить у злі, його оманливими цінностями і тлінними ідеалами, але, зтрусивши прах його з себе, за словом святителя Іоанна Златоуста, будемо «возсилати славу Христу, Який зробив незручне зручним, з Отцем і Святим Духом нині і повсякчас, і на віки віків».

Христос рождається!
Славте Його!

Різдво Христове
2020/2021 року Божого,
м. Київ.

+ Августин,
митрополит Білоцерківський і Богуславський,
голова Синодального відділу УПЦіз взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями
України

Поделиться в соц. сетях

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex
НОВИНИPermalink

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Before you submit form:
Human test by Not Captcha